ПРОТОКОЛИ ДІАГНОСТИКИ
ІНВАЗИВНИХ ТА СЕКРЕТОРНИХ
ІНФЕКЦІЙНИХ ДІАРЕЙ У ДІТЕЙ

Витяг  з наказу №354 від 09.07.2004
“Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей” МОЗ   УКРАЇНИ

ПРОТОКОЛ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ
ІНВАЗИВНИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ДІАРЕЙ У ДІТЕЙ

Інвазивні інфекційні діареї – це група інфекційних захворювань переважно бактеріальної чи паразитарної етіології, які характеризуються фекально-оральним шляхом передачі та переважним ураженням шлунково-кишкового тракту.

Шифр МКХ –10 –

А00-А09 Кишкові інфекційні хвороби

А01 Тиф та паратиф

А02 Інші сальмонельозні інфекції

А03 Шигельоз

А04 Інші бактеріальні кишкові інфекції

Найчастіші збудники інвазивних інфекційних діарей у дітей:

Бактерії:

• Shigella;

• Salmonella;

• Echerichia coli (ентероінвазивні та ентерогеморагічні штами)

• Yersinia enterocolitica;

• Campylobacter;

• Clostridium;

Простійші:

• Balantidium;

• Etmoeba histolytica

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:

КЛІНІЧНІ:

• гострий початок;

• підвищення температури тіла до 38-40 С;

• симптоми інфекційного токсикозу, можливий розвиток токсичної енцефалопатії (порушення свідомості, судоми);

• блювота;

• переймоподібні болі в животі;

• тенезми чи еквіваленти тенезмів;

• спазмована сигмоподібна, ободова кишка;

• рідкий малокаловий стілець, часто зеленого кольору;

• в випорожненнях домішки слизу, крові, рідко гною.

Критерії тяжкості:

• вираженість симптомів інтоксикації;

• характер, частота випорожнень, наявність гемоколіту;

• інтенсивність болю в животі;

• наявність та характер ускладнень.

ПАРАКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ:

1. Копрограма (слиз, лейкоцити, еритроцити, клітини циліндричного епітелію);

2. Посів калу (при сальмонельозі –  додатково сечі, крові);

3. Реакція аглютинації, реакція пасивної гемаглютинації (наростання титру антитіл у динаміці). Доцільно проводити у дітей старше 1 року при відсутності позитивних результатів бактеріологічних досліджень.

ПРОТОКОЛ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ
СЕКРЕТОРНИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ДІАРЕЙ У ДІТЕЙ

Секреторні  інфекційні діареї – це група інфекційних захворювань переважно вірусної, рідше бактеріальної етіології, які характеризуються фекально-оральним шляхом передачі і переважним ураженням тонкого кишечнику.

Шифр МКХ –10 –

А00 Холера

А04.0 Ентеропатогенна інфекція, спричинена Echerichia coli

А04.1 Ентеротоксигенна інфекція, спричинена Echerichia coli

А08 Вірусні та інші уточнені кишкові інфекції

А08.0 Ротавірусний ентерит

А08.2 Аденовірусний ентерит

А08.3 Інший вірусний ентерит

А08.4 Вірусна кишкова інфекція, неуточнена

А08.5 Інші уточнені кишкові інфекції  

Найчастіші збудники секреторних інфекційних діарей у дітей:

Віруси:

• Rotavirus;

• Adenovirus;

• Astrovirus;

• Сoronavirus;

• Calicivirus;

• Reovirus;

Бактерії:

• Vibrio сholerаe;

• Salmonella;

• Echerichia coli (ентеропатогенні, ентеротоксигенні, ентероадгезивні).

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ:

КЛІНІЧНІ:

• гострий початок;

• підвищення температури тіла до 38-38,5 С чи вище;

• можлива блювота;

• постійні, ниючі болі в животі;

• рідкий, рясний стул з домішками води і рештків неперевареної їжі;

• можливий катар верхніх дихальних шляхів при ГКІ вірусної етіології;

• у великому відсотку випадків розвивається токсикоз з ексикозом.

Критерії тяжкості:

• ступінь дегідратації

• вираженість симптомів інтоксикації;

• характер, частота випорожнень;

• наявність та характер ускладнень.

ПАРАКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ:

1. Копрограма –  лімфоцити, ознаки порушення ферментативної функції кишечника;

2. Посів калу – виділення збудника та уточнення його виду; При необхідності проводять посів крові, блювотних мас, промивних вод шлунку, залишків їжі.

3. Вірусологічне дослідження калу – виділення вірусу;

4. Визначення антитіл до збудників методом ІФА (по можливості);

5. Визначення антитіл пасивної гемаглютинації – наростання титру антитіл (по можливості).