Міністерство охорони здоров'я України
Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи
(Укрмедпатентінформ)

Інформаційний лист
про нововведення
в системі охорони здоров'я

Організація диспансерного нагляду за особами,
що перенесли інфекційний мононуклеоз

Установа-розробник: Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України "Укрмедпатентінформ" МОЗ України

Укладачі: Л.Р. Шостакович-Корецька, В.В. Маврутенков, Л.В. Тимофеєва, І.М. Матвеєва

м.Київ

Суть впроввадження: організація диспансерного спостереження за особами, що перенесли інфекційний мононуклеоз.

Пропонуємо для впровадження в практику роботи інфекційних стаціонарів і кабінетів інфекційних захворювань поліклінік схему організації диспансерного спостереження та проведення об'єктивного контролю за ефективністю імунореабілітації пацієнтів, що перенесли ВЕБ-інфекцію у формі інфекційного мононуклеозу (IМ).

Структура диспансерного спостереження побудована на взаємодії кафедри з клінічними відділеннями і кабінетом диспансерного контролю (КДК) лікарні, а також з інфекціоністами КІЗа поліклінік і фахівцями «вузького» профілю (гематологами, неврологами, кардіоревматологами, ЛОР і т.п.). Система імунореабілітації хворих на IМ грунтується на послідовності лікувально-діагностичного процесу і складається з трьох етапів:

I етап - стаціонарний, мета якого полягає в максимально повній діагностиці усіх форм ВЕБ-інфекції і їх наступній раціональній терапії. Тривалість етапу визначається клінічно. Визначальною умовою виписки зі стаціонару є клінічний статус пацієнта, при цьому наявність незначних залишкових явищ (астенія, періодичний субфебрілітет, помірна аденопатія і/або гепато-спленомегалія, невиражений віроцитоз, анемія і тромбоцитопенія) і збереження реплікації ВЕБ в крові, не перешкоджають виписці зі стаціонару;

II етап - стаціонарно-поліклінічний, що полягає в спільній курації пацієнта лікарем-інфекціоністом КДК і КІЗа поліклініки, із залученням у випадку необхідності співробітників кафедри і "суміжних" фахівців (гематолога, невролога, отоларинголога і т.п.). Тривалість цього етапу спостереження складає шість місяців, протягом яких реконвалесцент планово відвідує й проходить обстеження в КДК тричі: через 1, 3 і 6 місяців після виписки зі стаціонару. Задача цього етапу полягає в профілактиці і ранньому виявленні ускладнень і захворювань, викликаних ВЕБ-інфекцією.

III етап -поліклінічний, що полягає в спостереженні за пацієнтом протягом шести місяців тільки в умовах поліклініки дільничним лікарем і інфекціоністом КІЗа. Умовою повної "передачі" реконвалесцента на поліклінічний етап є відсутність клініко-лабораторних ознак поточної ВЕБ-інфекції і зв'язаних з нею патологічних станів. При наявності таких ускладнень, виявлених на попередньому етапі чи на даний час, спостереження здійснюється профільним фахівцем (неврологом, гематологом, онкологом і т.п.). При цьому характер лікування (поліклініка або стаціонар) визначається нозологією і тяжкістю стану. Зняття з диспансерного обліку осіб, що перенесли ІМ, здійснюється через рік від початку захворювання по тим же показанням, як і у випадку переходу з II-го на III-й етап спостереження.

Важливим критерієм санації організму є лабораторні дослідження, проведені відповідно до розробленого і впровадженого у клінічну практику алгоритму обстеження, представленому в таблиці. Сприятлиивим завершенням ІМ вважалася сероконверсія, що характеризується "негативним" ГТ, зникненням VCA-IgM і EA-IgG, припиненням реплікації ВЭБ за даними аналізу сироватки крові і/або слини методом ПЦР, наявністю в крові EBNA-IgG. У випадку збереження реплікації вірусу і/або відсутності адекватної сероконверсії ВЕБ-інфекції (персистуванням у крові EA-IgG і VCA-IgM) у клінічно здорових осіб слід продовжити диспансерне спостереження протягом п'яти років. Проспективними дослідженнями встановлений зв'язок між розвитком неопластичного процесу і ІМ, якщо захворювання останнім мало місце менше ніж за п'ять років до діагностування пухлини.

Запропонований алгоритм диспансерного спостереження за особами, що перенесли ВЕБ-інфекцію у формі ІМ, доступний і дозволяє об'єктивно оцінити ефективність проведених імунореабілітаційних заходів, може бути запропонований, як основа при розробці відомчих інструктивних вказівок у відношенні розглянутого інфекційного захворювання.

За додатковою інформацією з даної проблеми звертатися до авторів листа.

Протокол диспансерного спостереження за хворими, що перенесли ВЕБ-інфекцію у формі IМ

	Терміни дослідження	Обсяг досліджень, що рекомендується	Мета	Примітки
1	Гострий період хвороби.	Загальний аналіз крові + громбоцити (ЗАК+Т), бак. обстеження носоглотки, АлАТ, rT',VCA-IgM, EA-IgG, EBNA-IgG, антитіла класу М в крові до: ВІЛ, токсоплазми і цитомегаловірусу, УЗД черевної порожнини.	Серологічне верифікувати етіологію ІМ і визначити стадію інфекційного процесу	Консультація «суміжних» фахівців і додаткові дослідження здійснюється за клінічними показниками
2	Перед випискою	ЗАК+Т, АлАТ2, ГТ, EA-IgG, ДНК вірусу (плазма чи слина).	Оцінка важкості хвороби й ефективності проведеної терапії: особливо після використания гормонів і противірусних препа ратів.	Переведення у спеціалізовані відділення у разі розвитку ускладнень.
3	Через 1 місяць після виписки	ЗАК+Т, ГТ, АлАТ2	Оцнити темпи реконвалесценції, раннє виявлення рецидиву (у випадку використання гормонів) і можливих ускладнень.	Спостерігається в КДК лікарні і КІЗ поліклініки. Залучення «суміжних» фахівців за клінічними показаннями.
4	Через 3 місяці після виписки	ЗАК+Т, ГТ, EA-IgG, EBNA-IgG, АлАТ2	Проміжний контроль ефективності імунореабілітаційних заходів, виявлення ускладнень.	Спостерігається в КДК лікарні і КІЗ поліклініки. Залучення «суміжних» фахівців за клінічними показаннями.
5	Через 6 місяців після виписки	ЗАК+Т, ГТ, EA-IgG, АлАТ2, EBNA-IgG3, ДНК вірусу (плазма, слина), антитіла до ВІЛ4	Оцінка проведених імунореабілітаційних заходів. Формування групи ризику серед пацієнтів з неадекватною сероконверсією і реплікацією вірусу, що зберігається.	Заключний огляд у КДК. Обов'язковий огляд гематологом. Залучення «суміжних» фахівців за клінічними показаннями. Зняття всіх обмежень при клінічному видужанні.
6	Наступні пів-року.	ЗАК+Т, ГТ2, АлАТ2, EBNA-IgG3, EA-IgG5, ДНК вірусу5 (плазма, слина).	Профілактика і виявлення постмононуклеозних ускладнень.	Спостереження лікарем загальної практики і фахівцем КІЗу 1 раз у три місяці планово (у 7, 10 і 12 місяців), у разі потреби частіше. Залучення «суміжних» фахівців за клінічними показаннями.
7	Через рік після виписки	ЗАК+Т, ГР, АлАТ2,EBNA-IgG3, EA-IgG5, ДНК вірусу 5 в плазмі або слині)	Рішення питання про зняття з обліку або продовження подальшого спостереження протягом 5 років за пацієнтами з неадекватною сероконверсією і/або реплікацією вірусу, що зберіга ється.	Заключний огляд КІЗ. Залучення «суміжних» фахівців за клінічними показаннями.
8	5-літній термін спостереження	ЗАК+Т.ГТ2, АлАТ2, EA-IgG5, EBNA-IgG3, ДНК вірусу5 (плазма, слина), антитіла до віл.	рофілактика і виявлення постмононуклеозних ускладнень (онконастороженість)	Спостерігається лікарем загальної практики, відвідування КІЗу і обстеження 1 раз на рік. Залучення «суміжних» фахівців за клінічними показаннями.

Примітки:
¹  Експрес-метод, що не вимагає дорогого оснащення і тест-систем. Малоінформативний у дітей до 5 років життя.
² Проводиться у випадку попередніхпідвищених значень.
³ У випадку виявлення EBNA-IgG у попередніх аналізах, визначення цих антитіл на даному етапі не обов’язково.
⁴ У молодих осіб “соціальної групи ризику”: наркомани, проміскуїтет і т.п.
⁵ У випадку виявлення в попередніх аналізах.
⁶ Рекомендується обстеження у всіх осіб із пролонгованим терміном спостереження.